


На ювілеї чоловік подарував мені конверт із написом «На розлучення». Я подякувала й сказала одну фразу.

Я уже не помню, когда в последний раз покупала себе что-то просто так, без повода. Наверное, еще до того, как завела тетрадку расходов.

Донька взяла за звичку розмовляти зі мною наказовим тоном. Вранці замість звичайного сімейного сніданку в нас була справжня нарада.

Кошка вернулась к зиме: Людмила опешила, увидев кого она привела…

Свекровь сказала невестке с двойней: «В няньки я не нанималась». Через годы сын ответил ей почти тем же

«Ноги ему мой и молчи!» — кричала свекровь. Пришлось вернуть ей это сокровище…

— К любимой дочери идите, в дом, который вы ей подарили! — сказала я свекрови, когда она приехала «пожить»
