Останнім часом в інтернеті можна знайти безліч оголошень про продаж електродвигунів для велосипедів та самокатів. При бажанні майже будь-який транспортний засіб із педалями можна перетворити на мотовелосипед. Але така ідея зовсім не нова. Ще у XX столітті мотовелосипеди були досить популярними. Випускали їх і в Радянському Союзі. Львівський мотозавод став відомим завдяки виробництву однієї з найулюбленіших у народі моделей – В-902.
Концепція велосипеда з двигуном вперше з’явилася в Європі ще у 1920-х роках. Саме тоді почали з’являтися перші мотори для велосипедів. Такі пристрої мали низку переваг. По-перше, вони були легкими та економічними у витраті пального. По-друге, забезпечували достатню потужність для їзди навіть у складних умовах. По-третє, їх можна було встановлювати на велосипед без серйозних модифікацій, а при необхідності – легко демонтувати, повернувши велосипеду його початковий вигляд. Піонерами у сфері мотовелосипедів стали німці та французи. Після до розробки подібної техніки долучився і Радянський Союз.
У середині 1950-х років Центральне конструкторсько-технологічне бюро велобудування на Харківському велосипедному заводі розробило двигун Д-4. Це був одноциліндровий двотактний бензиновий карбюраторний мотор об’ємом 45 куб. см. Він мав повітряне охолодження та важив усього 6 кг. У СРСР двигун Д-4 використовували як для заводської комплектації готових мотовелосипедів, так і продавали у вигляді набору для переобладнання звичайного велосипеда. Згодом на його основі розробили нові моделі двигунів: Д-5, Д-7, Д-8, Д-8Е та інші. Найвідомішим мотовелосипедом, оснащеним двигуном Д-4, стала модель В-902 від Львівського мотозаводу.
Попередником В-902 був мотовелосипед 901, який певний час випускався на Харківському велозаводі. Нова модель стала логічним продовженням попередньої, усунувши її недоліки та покращивши конструкцію. На відміну від свого попередника, львівська версія мала посилену жорстку раму, зварену з труб різного діаметру, на яку встановлювали каретку педалей типу ХВЗ. Передню вилку обладнали важільними амортизаторами з можливістю регулювання жорсткості пружин. У порівнянні з 901-ю моделлю підвіска стала значно жорсткішою. На переднє колесо встановили втулку з гальмівними колодками. Натяг ланцюга регулювався за допомогою спеціального поворотного кронштейна із зірочкою-роликом. Також були впроваджені деякі інші вдосконалення.
Серійне виробництво львівських В-902 стартувало в червні 1958 року. Надалі було проведено три модернізації мотовелосипеда. Випуск моделі тривав до 1963 року, поки її повністю не замінила нова, більш досконала розробка – МВ-042 «Львів’янка». Ця модель вийшла в серійне виробництво ще у 1961 році та комплектувалася двигуном Д-5.
