Криголам наповзає на лід і проламує його своєю вагою – це теорія, яку знає кожен, хто цікавиться морською справою. Але як усе відбувається насправді, якщо дивитися, умовно кажучи, з капітанського містка? Чи може навіть найпотужніше судно програти битву з кригою?
Ще з училища всіх моряків навчають уникати контакту корпусу з будь-якими плавучими об’єктами. Саме тому, потрапляючи на ходовий місток криголама, можна відчути справжній шок, розповідає капітан британського криголама David Attenborough Вілл Вотлі.
«Пам’ятаю, як у 19 років я вперше почув цей звук – переважно тріск і стукіт, коли лід ламається під кораблем, а потім плескіт води та вібрація, яка пронизує судно і відчувається навіть у каютах», – згадує він.
Що роблять криголами в Антарктиді
Судно, на якому він служить, належить Британській антарктичній службі. Його завдання – доставляти продукти та обладнання через крижаний пояс до полярних станцій, вивозити на Велику землю наукові зразки та відходи життєдіяльності дослідників.
Крім того, криголам сам є дослідницьким судном: на його борту розташовані 14 лабораторій і передбачені місця для 55 науковців. Обладнання дозволяє бурити лід, проводити шурфи на дні океану та брати проби з глибини до 10 000 м.
Левову частку часу криголам проводить саме у кризі
Процес прокладання проходу складніший, ніж описує теорія, і вимагає координації всього екіпажу в рубці. Можливості навіть найсучаснішого криголама не безмежні: хоча його корпус посилений товстими металевими листами в районі ватерлінії, він сконструйований для подолання лише молодого льоду, якому менше року. Старіші та товщі крижані масиви можуть завдати шкоди судну.
Саме тому маршрут планують заздалегідь на десятки кілометрів уперед. Уникати небезпечних ділянок допомагають високий місток для кращого огляду та дрони, що входять до оснащення судна.
Перед тим, як виїхати на лід, потрібно подумати, як з нього зійти
Далі починається сам рух. Криголам поступово заїжджає на кригу і продавлює її своєю вагою. Розгін має бути помірним – приблизно 14 км/год. Якщо взяти занадто велику швидкість, корабель може прослизнути занадто далеко або застрягти між товстими крижинами, і тоді суднові двигуни не зможуть витягнути його назад у чисту воду.
Криголам може застрягти – це правда
«Блокада може тривати тижнями, хоча мені не доводилося сидіти на місці довше восьми днів», – згадує капітан Вотлі. У деяких випадках сам криголам загоняє себе в льодову пастку, занадто агресивно наїхавши на крижини. В інших – втручається погода: зміна напрямку вітру приносить товстіший лід, який щільно стискає корпус і навіть примерзає до нього.
Екіпаж намагається розгойдувати корабель, перекачуючи воду між баластними цистернами на лівому та правому бортах, щоб відірвати лід. Проте це не завжди допомагає, і залишається тільки чекати сприятливих погодних умов. У більшості випадків доводиться справлятися самотужки, адже інші судна знаходяться за сотні кілометрів.
Холодно, зате красиво
«Хоча я завжди знав, що хочу працювати в морі, я й уявити не міг, що саме крижані плавання стануть головною частиною моєї кар’єри. Ця робота приносить неймовірне задоволення: ти знаходишся в унікальному місці з фантастичними краєвидами і дикою природою. Щоранку я прокидаюся з радістю йду на місток, і вважаю, що мені дуже, дуже пощастило», – розповідає капітан Вотлі.
