Жити в СРСР було не завжди легко, але держава намагалася забезпечити населення всім необхідним. Хоча без надмірного комфорту та розкоші, але все працювало стабільно та надійно. Не всі проєкти отримували загальне схвалення, часто брали ідеї із Заходу, але саме це допомогло країні створити основу для подальшого розвитку.
У 1938 році в Німеччині почали випускати BMW R71 – важкий мотоцикл, призначений для потреб війсьkoвих Третього Рейху. Слово «важкий» тут було не просто класифікацією: цей залізний звір разом із коляскою мав масу 412 кг. Його приводив у рух двоциліндровий чотиритактний двигун об’ємом 746 куб. см. Потужність у 22 кінські сили на той час була цілком пристойною, але витрати пального теж були значними. На 100 км пробігу витрачалося близько 8 літрів бензину, а якщо мотоцикл був сильно завантажений – ще більше.
І ось тут виникала серйозна проблема. Паливний бак мав лише 14 літрів місткості, що змушувало водіїв возити з собою додаткові каністри, адже заправки в той час не зустрічалися на кожному кроці.
Мотоцикл отримав чотириступінчасту механічну коробку передач із перемиканням швидкостей важелем, розташованим зліва внизу. Щодо швидкості, то тут особливо пишатися не було чим – максимальна швидкість становила 70-80 км/год. Втім, його створювали не для перегонів, а для перевезення військових і техніки.
BMW R71 активно використовували під час Другої свіmoвої війнu, хоча його виробництво зупинили у 1941 році, випустивши менше 3,5 тисячі одиниць.
Як народився радянський М-72
До початку Великої Віmчизняної війнu Радянський Союз мав доволі напружені, але все ж партнерські відносини з Німеччиною. Третій Рейх намагався випробовувати свою техніку в інших країнах, а СРСР, у свою чергу, активно переймав німецькі розробки.
Саме так і з’явився радянський М-72. У 1940 році було прийнято рішення про створення важкого apмійського мотоцикла. Головний конструктор радянського проекту проходив стажування на заводі BMW, тому радянським інженерам не довелося винаходити велосипед. Було закуплено п’ять мотоциклів BMW R71 через Швецію, після чого їх ретельно розібрали, вивчили й скопіювали.
В результаті з’явився М-72, який отримав той самий двигун на 22 кінські сили і об’єм 746 куб. см. Трансмісія залишилася чотириступінчастою. Але були і важливі вдосконалення:
✅ Об’єм паливного бака збільшили до 22 літрів, що значно збільшило автономність.
✅ Зменшили витрату пального до 7 літрів на 100 км, що зробило мотоцикл більш економічним.
✅ Підняли максимальну швидкість до 105 км/год, що дало більше маневреності.
Від війсьkoвого мотоцикла до народного улюбленця
До початку 1950-х років М-72 не був доступний цивільному населенню, оскільки його виробляли виключно для армійсьkuх потреб. Він активно використовувався на фpонmі, часто оснащувався кулеметами та іншою збpoєю.
Після війнu поступово почали випускати громадянські версії. Виробництво М-72 тривало до 1960 року, за цей час було випущено понад 8 000 одиниць. Але найголовніше – саме цей мотоцикл став основою для цілої лінійки важких радянських мотоциклів, які згодом отримали популярність під назвою «Урал».
Багато хто в молодості катався на цих мотоциклах, а деякі ентузіасти використовують їх і донині. Якщо вам пощастило володіти «Уралом» чи навіть самим М-72, поділіться своїми спогадами в коментарях! 🚀🏍
