Більшість водіїв упевнені, що двигуну достатньо попрацювати на холостому ходу близько п’яти хвилин, аби хоча б трохи прогрілося мастило в масляному насосі та редукційному клапані, а заодно й поршні з кільцями. Саме ці вузли найчутливіші до температури. Проте визначити «на око», скільки саме часу потрібно для прогріву мотора, практично нереально. Зараз стане зрозуміло, чому.
Не час, а температура
Досвідчений водій одразу скаже: орієнтуватися слід не на хвилини, а на температуру двигуна. Час прогріву дуже залежить від погоди. Влітку п’ять хвилин — це часто зайве і може призвести до перевитрати пального. А взимку, у справжній мороз, і за п’ятнадцять хвилин мотор інколи не встигає вийти на робочий режим.
На автомобільних сайтах можна знайти безліч порад із фіксованими інтервалами прогріву. Користуватися ними чи ні — справа кожного. Реальну користь такі рекомендації мають лише тоді, коли водій формує їх сам, з урахуванням власного досвіду та особливостей конкретного авто.
Нюанси турбованих двигунів
До загальних правил варто додати важливе уточнення. Якщо автомобіль оснащений високoобертовим мотором із турбіною, прогрів краще робити довшим, ніж середньостатистичні рекомендації. Уся справа в турбонаддуві.
Турбіна, ущільнення на її вінці та система змащення надзвичайно чутливі до температури мастила. Саме тому такі двигуни, а особливо дизельні, потребують ретельного прогріву щонайменше 5–8 хвилин. Будь-яка спроба дати навантаження холодному мотору може стати фатальною. Ці нюанси завжди описані в інструкції до автомобіля — варто її перечитати.
Для атмосферних і низькообертових моторів першочергове значення має прогрів масляного насоса, редукційного клапана, вкладишів і поршневої групи. Тут не потрібно надмірно старатися: головне, щоб клапан вийшов на робочий режим і мастило потрапило до основних пар тертя.
Суть прогріву полягає навіть не стільки в температурі, скільки в повноцінній прокачці масла по всіх вузлах. Важливо зробити це ще до початку руху, інакше перші хвилини двигун працюватиме майже «насухо», що означає прискорений знос вкладишів.
Різні типи блоків — різний підхід
Однак і з прогрівом не варто перегинати палицю. Сучасні бензинові двигуни з алюмінієвими блоками добре переносять глибокий прогрів, тоді як чавунні мотори, навпаки, ефективніше працюють уже на максимально близькій до робочої температурі.
Орієнтація виключно на час прогріву сьогодні вважається застарілим підходом. Навіть бюджетні автомобілі оснащуються індикаторами температури. Якщо на панелі приладів немає стрілки або цифрового показника, майже напевно є світлові індикатори.
Щонайменше значки «холодний двигун» і «перегрів» присутні навіть у дуже старих моделях, незалежно від країни виробництва. Вони там не для декору: синій сигнал означає, що мотор ще не досяг робочої температури — рух можливий лише після короткого прогріву й без навантажень. Червоний сигнал — ознака перегріву, у такому разі рух потрібно негайно припинити.
Конкретні орієнтири температури
Найважливіше питання — до якої температури слід прогрівати двигун перед стартом. У спеку влітку достатньо 2–3 хвилин або близько 35 °C. У міжсезоння (восени та навесні) бажано дочекатися приблизно 45 °C. Узимку — не менше 55 °C. У холодний період прогрів завжди інтенсивніший через підвищену в’язкість масла не лише в двигуні, а й у трансмісії.
Особливості авто з ГБО
Найбільше клопоту з прогрівом мають власники автомобілів із газобалонним обладнанням на пропан-бутані. Правильно налаштована система переходить на газ зазвичай при 35–40 °C влітку та після 50 °C узимку. Прогрів обов’язковий у будь-яку пору року.
Проблема не лише в роботі газового редуктора. Газові форсунки дуже чутливі до мікрокрапель конденсату в потоці газу. Якщо мотор недостатньо прогрітий, двигун на пропан-бутані працює нерівно, смикається і погано тримає оберти.
Що стосується автомобілів із метановим ГБО, тут вимоги ще жорсткіші: мотор потрібно прогрівати щонайменше до 60 °C. За паспортом автоматика може вмикатися вже при 47 °C, але це лише теорія. Холодний метан горить дуже погано, тому без повноцінного прогріву не відбувається повного згоряння суміші.
Можна, звісно, і не прогрівати двигун, але тоді пальне догоратиме у випускному колекторі, на клапанах і в каталізаторі. У результаті все це, разом із головкою блока, доведеться міняти вже через 40–50 тисяч кілометрів пробігу.
