Багато хто знає, що саме радянський автомобіль «Нива» фактично відкрив нову сторінку в історії автопрому, започаткувавши клас машин, який сьогодні називають кросоверами. Проте значно менше людей замислювалися над тим, звідки у цього авто з’явилися настільки видатні позашляхові можливості. На початку 1970-х років голова Ради Міністрів СРСР Олексій Косигін провів нараду з інженерами ВАЗу, під час якої наголосив: країні потрібен не лише зручний легковий автомобіль для масового споживача, а й комфортна машина з підвищеною прохідністю. Саме з цієї ідеї й розпочалася історія майбутньої легенди — «Ниви».
Спочатку розглядали більш простий варіант: оснастити серійну «копійку» підключуваним переднім мостом за прикладом повноприводних моделей ГАЗ. Однак після детального аналізу плюсів і мінусів конструктори дійшли висновку, що такий шлях має надто багато компромісів. У підсумку було ухвалено рішення створювати автомобіль з нуля, не прив’язуючись до вже існуючих платформ. Паралельно інженери звернулися до досвіду фахівців, які працювали над вантажівками МАЗ.
Під час експлуатації повноприводної техніки на той час виявилася серйозна конструктивна проблема — часті й важко передбачувані відмови трансмісії. Причиною стали надмірні навантаження на ведучі колеса. Перед інженерами поставили завдання усунути цей недолік, і рішенням стало впровадження міжосьового диференціала. Саме він дозволив рівномірніше розподіляти навантаження, що одразу дало кілька позитивних ефектів: зросла прохідність, зменшилася витрата пального, а вузли й агрегати почали служити значно довше.
Під час створення «Ниви» інженери АвтоВАЗу взяли за основу ідею, запропоновану Лефаровим, і змогли вдало адаптувати її до легкового автомобіля. Так з’явився ВАЗ-2121 — компактний, але надзвичайно здібний на бездоріжжі, автомобіль, який не мав прямих аналогів у своєму класі.
Серійне виробництво нової моделі стартувало наприкінці 1970-х років. Машина швидко привернула увагу за кордоном, і обсяги експорту довелося збільшити майже вдвічі. У результаті річний випуск досяг приблизно 70 тисяч автомобілів. Значна частина «Нив» вирушала за межі СРСР, а, наприклад, у ФРН черга на купівлю цієї моделі була розписана майже на рік уперед, що лише підтвердило її унікальність і комерційний успіх.
