На диво, але радянські «Жигулі» практично ніколи відкрито не порівнювали із західними автомобілями такого ж класу. У період СРСР іномарок у країні було вкрай мало, а ті, що траплялися, зазвичай перебували у дуже посередньому технічному стані.
Тобто про справжні порівняння «на дорозі» мова навіть не йшла. І лише нещодавно один з експертів журналу «За кермом» провів теоретичне зіставлення між ВАЗ-2103 та його умовними «однокласниками» із Заходу. Природно, йдеться лише про розрахунки — перевірити їх на практиці вже не вийде.
Цікавим є те, що в число «конкурентів» для радянської «трійки» включили такі моделі, як Opel Kadett C, Alfa Romeo Alfasud і навіть Audi 80. Здавалося б, яке порівняння може бути між ВАЗ-2103 і німецькою Audi? Але все не так однозначно. Автор порівнював машини не за рівнем комфорту чи розміром, а за питомою потужністю, масою та динамічними характеристиками.
До речі, третя модель «Жигулів» за радянських часів вважалась досить престижною. На ній їздили директори заводів, тіньові мільйонери, а також відомі спортсмени. Один із таких прикладів — прибалтійський автогонщик Стасіс Брундза, який неодноразово демонстрував гідні результати на міжнародних ралі, виступаючи на власному ВАЗ-2103.
Таким чином, «трійка», хоч і мала дещо застарілий вигляд, була у СРСР досить серйозною технікою.
У якості основи для аналізу журналіст «За кермом» Сергій Канунніков узяв таблицю з технічними характеристиками ВАЗ-2103 та його закордонних конкурентів.
І вже з першого погляду на таблицю видно: діапазон потужності двигунів у трьох «іноземців» був досить широкий. Наприклад, у Opel Kadett C можна було обрати один з чотирьох бензинових моторів — об’ємом 1,0, 1,2, 1,9 або 2,0 літра. Ймовірно, найменший двигун давав лише 40 кінських сил, і аналогічна ситуація спостерігалася в лінійках Audi та Alfa Romeo Alfasud.
Сьогодні мотор на 40 кінських сил виглядає щонайменше дивно, але тоді це були цілком звичні й навіть популярні модифікації, поява яких була реакцією на нафтову кризу 1970-х.
Автовиробники з Європи намагалися догодити своїм споживачам, пропонуючи машини з найрізноманітнішими двигунами за потужністю. А от у Тольятті обрали інший шлях — випустили одну силову установку, але одразу на 75 кінських сил.
Цей мотор був трохи потужнішим за базові моделі у Audi та Alfa Romeo, і в теоретичному порівнянні робив ВАЗ-2103 вигіднішим вибором. Тобто, якщо говорити статистично, то його двигун знаходився десь у середині шкали потужності.
Один мотор — це плюс у надійності, простоті конструкції та доступності ремонту. Можна, звісно, з іронією сприймати розмови про надійність «Жигулів», але факт лишається фактом: двигун, зібраний кваліфікованими руками, дійсно був витривалим. І, до речі, мотори в Alfa Romeo Alfasud обходилися в обслуговуванні набагато дорожче, не кажучи вже про «німців».
Продовжуючи порівняння: якщо звернути увагу на масу, то ВАЗ-2103 помітно важчий за всі три моделі-конкуренти — як мінімум на 150 кілограмів. Це означає, що в плані питомої потужності та динаміки розгону радянська машина поступалася.
У останньому стовпці таблиці наведено саме цей параметр — питому потужність. І по ньому видно, що ВАЗ-2103 ледь дотягує до нижнього рівня у моделей Alfa Romeo Alfasud та Audi 80, і десь відповідає середньому показнику у Opel Kadett C.
Формально порівнювати «трійку» з європейцями доволі складно — у них зовсім різна філософія у підході до побудови кузова. Хоча клас автомобілів приблизно однаковий, але Alfa Romeo Alfasud, Audi 80 та Opel Kadett C мали обтічні кузови з покращеною аеродинамікою. Для цього використовували більш тонкий метал, адже зі штампуванням складних форм із товстої сталі виникали технологічні складнощі та додаткові витрати.
Тому «однокласники» виявились легшими, але при цьому — менш стійкими до корозії. Їх кузови служили від сили 6–8 років.
Натомість ВАЗ-2103 — це класичний «чемодан» з прямолінійними формами, але надзвичайно витривалий. Інакше Стасіс Брундза навряд чи б вибрав саме цю модель для участі в змаганнях. Радянські конструктори обрали інший шлях — зробити автомобіль, який точно прослужить щонайменше 10–15 років, а в реальності багато хто їздить на них і по 30–40 років. Що краще — краса чи надійність — кожен вирішує сам.
Отже, можна впевнено сказати: якщо ВАЗ-2103 і програвав «однокласникам» у дизайні чи швидкісній динаміці, то в інших аспектах він точно не поступався, а подекуди навіть перевершував.
