Радянські вантажівки серії МАЗ-500 завдяки округлій формі кабіни та характерному блакитному кольору в середовищі водіїв отримали прізвисько «глобус». Для 60-х років ці безкапотні машини з просторою кабіною вважались інноваційними та передовими. Однією з їхніх особливостей був спальний відсік у кабіні, що був стандартною комплектацією, чого не можна було сказати про конкурентів. Але водії часто дивувалися: навіщо ж на боці кабіни, позаду пасажирських дверей, була та дивна штампована решітка?
І дійсно, радіатор системи охолодження на МАЗі розташований попереду, відповідно й решітка радіатора – між бампером і вітровим склом. Крім того, в салоні під приладовою панеллю, по центру, стоїть обігрівач. Тож логічно виникає питання – яка ж функція у тієї загадкової бокової решітки?
Варто зауважити, що на всіх МАЗах цієї серії така решітка була лише з одного боку кабіни – позаду пасажирських дверей. З боку водія, у тій самій зоні під вікном спальника, панель кузова була абсолютно гладкою.
До того ж, зсередини кабіни через спальне відділення дістатися до цієї решітки неможливо. Отже, її не можна вважати елементом вентиляційної системи. Для вентиляції були передбачені люки на даху та бокові вікна у дверях.
Настав час розібратися остаточно. Якщо підняти кабіну й подивитися, куди ведуть ці штамповані прорізи, відповідь стане очевидною: вони не ведуть нікуди. З внутрішнього боку ця решітка розташована між спальником і колесною аркою, і жодних сполучень або кріплень там не передбачено. Якби з тією зоною щось було пов’язано, кабіну неможливо було б відкидати для обслуговування.
Тож виходить, що в СРСР просто так виготовляли декоративні решітки, які не мали жодного функціонального призначення?
Саме так. І це не вигадки. Якщо порівняти з наступною серією МАЗів, то на нових моделях уже немає подібних бокових елементів. І округла форма, і вікна у спальнику також зникли, як непотрібні.
І якщо ви подумали, що радянські конструктори зупинилися на цьому – то даремно. Згадайте кабіну першого покоління КамАЗів 70-х років. Крім звичайної передньої решітки радіатора, з лівого боку (якщо стояти обличчям до машини) було ще одне невелике штамповане «віконце». Здавалося б, можливо, там прихований радіатор або повітряний фільтр?
Звернімося до архівних матеріалів виробництва КамАЗів того часу. Кабіна з піднятою передньою панеллю чітко демонструє: та решітка також абсолютно декоративна. Вона не веде до жодного вузла, не пов’язана з жодною системою.
І тут хочеться вигукнути: «Не може бути! І знову та сама історія!»
З усього цього можна зробити єдиний висновок: радянські дизайнери штампували решітки там, де вважали за потрібне, не надаючи їм функціонального сенсу. Вони не були частинами жодних систем, не мали призначення — просто були. І головне: ніхто не ставив запитання, навіщо вони там узагалі потрібні. Адже в СРСР найважливішим мистецтвом було не ставити зайвих питань.
А що ж із оновленим КамАЗом?
Правильно — у новій кабіні вирішили позбутися зайвих декоративних елементів, зокрема й тієї самої решітки під лобовим склом, бо вона, як з’ясувалося, не виконувала жодної ролі.
