Витрата пального — це параметр, який формується під впливом цілого ряду чинників. На його значення впливають умови експлуатації, стиль водіння, технічний стан авто, а також тип і зношеність шин. Різниця у витраті може бути значною. Одним із найвагоміших факторів, що визначає обсяг споживання пального, є швидкість руху. Розберімося, як саме змінюється витрата залежно від темпу їзди, спираючись на реальні виміри.
У місті авто традиційно споживає більше пального, ніж на трасі. Причина — часті зупинки, старт з місця і низька середня швидкість. Поза населеними пунктами ситуація протилежна: за рахунок рівномірного руху витрата може бути меншою на 30–50%. Проте варто пам’ятати, що надмірно висока швидкість, навпаки, провокує помітне збільшення споживання. Це пов’язано з низкою фізичних та технічних аспектів.
Ключова технічна причина — оберти двигуна. Найменша витрата фіксується в діапазоні 1200–2000 обертів на хвилину. Втім, щоб тримати високу швидкість, водій змушений «розкручувати» мотор, що неминуче позначається на кількості спаленого пального.
Ще один істотний момент — опір повітря. Він зростає не лінійно, а пропорційно квадрату швидкості. Тож чим швидше їдете — тим сильніше гальмує вас повітряна стіна, тим більше витрачається пального. Саме цим пояснюється різниця у витратах на різних режимах руху.
Для експерименту було обрано автомобіль із бензиновим атмосферним двигуном об’ємом 1,6 літра та потужністю 123 кінські сили, у парі з яким працює шестиступенева автоматична коробка передач. Всі виміри здійснювалися на одній і тій самій ділянці дороги, при подібних погодних умовах та з увімкненим круїз-контролем, що дозволило мінімізувати сторонні впливи.
Перший замір провели на постійній швидкості 90 км/год. Бортовий комп’ютер зафіксував витрату на рівні 5,8 літра на 100 км. Двигун працював на 1900 об/хв. Хоча заявлений виробником показник складає 4,8 л/100 км, такий результат можна вважати цілком економічним і прийнятним для реальних умов.
Наступний тест провели на швидкості 110 км/год. Тут витрата зросла до 6,9 літра на сотню, а оберти піднялися до 2400. Це помірна різниця, тож даний режим можна вважати компромісом між економічністю та темпом поїздки.
Коли автомобіль набрав швидкість 140 км/год, ефект від високих обертів і посиленого аеродинамічного опору став очевидним. Тахометр показав 3200 об/хв, а витрата зросла до 9,2 літра на 100 км. Це на 59% більше, ніж при 90 км/год. Така цифра яскраво свідчить, наскільки неекономічним може бути надто швидкий рух.
Отже, кожен водій може самостійно обрати комфортний і вигідний режим їзди, виходячи з власних цілей — чи то економія пального, чи то швидкість пересування. Проте об’єктивні дані підтверджують: найраціональніші значення витрати досягаються саме у діапазоні 90–110 км/год. Швидше — не завжди краще, особливо якщо важливий баланс між вартістю поїздок і станом вашого двигуна.
