«Прикипання» різьблення колісних болтів — неприємність, з якою знайомі багато водіїв. Особливо складною ситуація стає, коли потрібно зняти колесо далеко від населеного пункту, де під рукою немає важеля потрібної довжини. Щоб уникнути подібних труднощів, чимало автолюбителів змащують різьбові з’єднання кріплень, проте в такого підходу можуть бути свої підводні камені. Тож варто розібратися, як правильно обробляти різьбу, щоб не нашкодити.
Умови, в яких знаходяться кріплення коліс, самі по собі сприяють «прикипанню». На різьбу регулярно потрапляє волога, бруд, дорожні реагенти — усе це запускає корозійні процеси. Через це зняти колесо звичайним ключем стає практично неможливо — допомагає лише довгий важіль. Практика доводить, що мастило дійсно допомагає уникнути подібного «залипання», але за нераціонального використання може призвести до інших, значно серйозніших проблем.
Якщо заглянути в інструкції з експлуатації більшості автомобілів, можна знайти чимало корисних вказівок. Наприклад, для кожної моделі виробником зазначається рекомендований момент затяжки колісних болтів. Там же часто вказується, що мастил на різьбі краще уникати. Аргумент простий: надмірне зниження тертя здатне викликати деформацію різьби або навіть мимовільне відкручування болтів під час руху. Проте в наших умовах чимало водіїв ігнорують ці попередження і все ж таки змащують кріплення — і, треба сказати, без особливих негативних наслідків. Але тільки за умови правильного підходу.
Найпоширеніша помилка — використання мастил, не призначених для високотемпературного впливу, наприклад, солідолу або літолу. При інтенсивному гальмуванні вузол нагрівається, і подібні склади не витримують таких умов. Як наслідок — окислення, що лише пришвидшить руйнування металу. З цієї ж причини не варто обробляти різьбу індустріальними маслами.
Якщо ви все ж вирішили змащувати колісні болти, то робіть це обережно. Не потрібно щедро покривати всю різьбу мастилом — це дійсно може зменшити коефіцієнт тертя до критичного рівня. Щоб уникнути «прикипання», цілком вистачить мінімальної кількості засобу. При затягуванні мастило рівномірно розподілиться по поверхні та надійно захистить з’єднання від корозії.
На практиці чудово зарекомендувала себе графітова змазка. Найкраще використовувати той варіант, що розрахований на високотемпературні умови. В автомагазинах зараз можна знайти аерозольні графітові склади, які не втрачають властивостей навіть при +450ºC. Вартість у них не набагато вища за звичайні, зате вони точно витримають всі температурні навантаження під час експлуатації.
Ще один універсальний варіант — мідна змазка для високих температур. Багато автовласників наносять її не лише на різьблення болтів, але й на посадочні місця ступиці. До речі, самі виробники часто рекомендують таку обробку. Та як і у випадку з іншими складами, головне правило — наносити зовсім трохи.
Отже, якщо вирішили змащувати колісні кріплення, робіть це з розумом і в жодному разі не переборщуйте — тоді мастило дійсно допоможе, а не зашкодить.
