Яким би сучасним не був вантажний автомобіль, але такого визнання і всенародної «любові», як у випадку з ГАЗ-51, йому, мабуть, уже не здобути. Дехто з нинішніх автомобільних «естетів» вважає цей вантажівку примітивним. Але все залежить від погляду – як кажуть, на смак і колір товариша немає.
Безперечно, ГАЗ-51 вийшов напрочуд простим, невибагливим та надзвичайно витривалим автомобілем. На відміну від багатьох наступних моделей, він став справді популярним серед водіїв. Випуск цієї машини тривав до 1975 року, а загалом було вироблено майже 3,5 мільйона одиниць. Крім СРСР, вантажівку збирали також у Китаї, Північній Кореї та Польщі.
Як створювали легенду
Щоб не заглиблюватися у складні технічні описи ГАЗ-51, варто зазначити, що офіційний початок виробництва датований 1945 роком. Але фактично його почали створювати ще до війни – перші зразки з’явилися у 1939 році.
За основу взяли американську техніку, зокрема Ford, а двигун майже повністю копіював Dodge D5. У принципі, це була спрощена копія американського вантажівки. Згодом, у 1945 році, відповідно до постанови Державного комітету оборони, було офіційно ухвалено рішення про розробку та початок виробництва ГАЗ-51.
Один із конструкторів згадував, що працювали на чистих емоціях та адреналіні, з величезним бажанням створити якісну машину. З ангарів звозили залишки німецьких та італійських вантажівок, аналізували мотори, шасі, трансмісії, зубчасті передачі. Багато конструктивних рішень запозичили у Studebaker US6. У підсумку проект 1943–1944 років був повністю перероблений і вдосконалений.
Що саме ГАЗ-51 успадкував від «Студера»?
Окрім впізнаваної форми кабіни, основним надбанням стала унікальна прохідність і надійність.
Багато істориків зазначають, що вантажівку створювали передусім для потреб сільського господарства, оскільки в радянських колгоспах доріг, як таких, просто не існувало. Навіть ґрунтові шляхи швидше нагадували напрямок руху, ніж повноцінні дороги.
Насправді Сталін вимагав створити середньотоннажний вантажівку-позашляховик для державних потреб. Він не хотів повторення ситуації з ГАЗ-АА («полуторкою»), яка, хоч і була надійною, у багнюці ставала абсолютно непрохідною, на відміну від американських вантажівок.
ГАЗ-51 спочатку мав вантажопідйомність у 2 тонни, але пізніше цей показник збільшили до 2,5 тонн. Такого запасу цілком вистачало для перевезення, наприклад, військового взводу.
Комфорт у кабіні – новий рівень
ГАЗ-51 став першим радянським вантажівкою, у якому приділили значну увагу двигуну та кабіні водія.
Шестицилиндровий мотор був настільки простим і невибагливим, що його можна було розібрати та відремонтувати прямо в полі, навіть самотужки.
Через це змінили конструкцію капота, який тепер відкидався вбік, як у «Студера», забезпечуючи повний доступ до двигуна та всіх основних агрегатів.
Щодо кабіни, то в перші роки вона була дерев’яною, а лише передня частина виготовлялася зі сталевих листів. З 1949 року кабіну почали робити повністю металевою з внутрішньою обшивкою та опалювачем.
До речі, за обігрівач та систему обдуву скла довелося буквально боротися. У радянській інженерній школі довго вважали, що тепла від двигуна цілком достатньо. Але досвід використання «полуторки» показав, що запітнілі вікна – це величезна проблема.
Крім того, переднє скло можна було відкинути вперед, що значно полегшувало їзду в спеку.
Несподівані технічні нововведення
Однією з особливостей ГАЗ-51 був унікальний механізм запуску двигуна.
Вантажівка мала сучасну на той час 12-вольтову електросистему.
Завести її можна було заводною ручкою, але стандартний запуск відбувався натисканням педалі газу. Потрібно було просто увімкнути запалювання та натиснути на газ до упору – і двигун запускався сам. Неймовірно просто і надійно.
Сучасні системи «старт-стоп» здаються значно складнішими та менш зручними з їхньою електронікою.
Крім того, ГАЗ-51 отримав потужні гідравлічні гальма, які на той час були рідкістю для радянських вантажівок.
До нього висували особливі вимоги: автомобіль повинен був зупинитися на відстані 12 метрів зі швидкістю 40 км/год, навіть повністю завантажений та з однатонним причепом.
Чому ГАЗ-51 став легендою?
У підсумку вантажівка вийшла ходкою, комфортною та надзвичайно надійною.
У колгоспах він працював аж до розпаду СРСР і часто залишався єдиним транспортним засобом, який міг виконувати сільськогосподарські роботи після дощів.
Більш сучасні моделі у таких умовах просто стояли в гаражах.
ГАЗ-51 довів свою універсальність, довговічність і витривалість, ставши справжньою легендою радянського автопрому.
