Багато заводів Радянського Союзу, відновлюючись, паралельно випускали серійні моделі мотоциклів, які могли частково вирішити проблему особистого транспорту для громадян величезної країни.
Основна частина виробленої техніки надходила до магазинів, проте окремі моделі, пройшовши модернізацію, експортувалися за кордон.
Те, що радянську техніку, зокрема мотоцикли, закуповували інші країни, було відомо багатьом. Це висвітлювалося у газетах, про це повідомляли у новинах. Але якщо інтерес до автомобілів був високий (адже вони вважалися дефіцитом), то тим, які саме моделі мотоциклів постачалися на експорт, мало хто цікавився.
ІЖ «Юпітер»
Іжевський машинобудівний завод вважався найбільшим у СРСР за кількістю виробленої техніки, як для внутрішнього ринку, так і для експорту.
Модель «ІЖ Юпітер» (не враховуючи «ІЖ Планета Спорт») стала одним із найуспішніших проєктів, розроблених конструкторським бюро заводу.
Ці мотоцикли, пройшовши ряд технічних і дизайнерських доопрацювань, поставлялися в несподівані на той час країни – Туреччину та навіть Великобританію. Турецькі мотоциклісти були в захваті від «Юпітера», і для багатьох жителів ця модель вважалася вдалим придбанням.
Однак розпад СРСР призвів до банкрутства багатьох підприємств, включно з Іжевським заводом.
Турецький «ІЖ Планета-7»
Після успіху «Юпітера» турецькі підприємці вирішили запустити власне виробництво, аби випускати мотоцикли цієї серії у себе в країні. В проєкт було вкладено значні кошти, проте реалізувати задум повністю не вдалося.
«Урал»
Мотоцикл «Урал» не був єдиною моделлю важкого класу, яка отримала визнання за кордоном.
У США цей мотоцикл називали «байком» за його здатність долати складні ділянки бездоріжжя. Експортний варіант значно відрізнявся від тих мотоциклів, які продавали в СРСР.
Це був справжній позашляховик із коляскою, який, як казали в народі, «ані гори, ані ями не лякали». Велика кількість хромованих деталей і презентабельний вигляд викликали не тільки захоплення, а й повагу до радянської мототехніки.
«Урал» експортували не тільки в США. Його надійність і невибагливість зробили його популярним у Австралії, Італії, Німеччині та Великобританії, де мотоцикл закуповували великими партіями.
«Восход»
Для експорту модель «Восход» перейменували в «ЗіД», і навіщо це було зроблено – залишається загадкою.
Хоча офіційно мотоцикл почав активно експортуватися лише з 90-х років, окремі партії раніше вже постачали до Туреччини та Німеччини.
Експортний варіант настільки відрізнявся від радянської версії, що впізнати в ньому звичайний «Восход» було практично неможливо. Його зовнішній вигляд і технічне оснащення разюче відрізнялися від версії, яка була поширена в Радянському Союзі.
Якби «ЗіД» з’явився у радянських магазинах, він викликав би справжній ажіотаж. Але така модель була доступна лише тим, хто мав серйозні зв’язки або високий статус у суспільстві.
«Мінськ»
Справжня «робоча конячка» серед радянських мотоциклів.
Ця модель була однією з найпопулярніших серед молоді і постачалася у великих обсягах до В’єтнаму та Ірану.
У цих країнах «Мінськ» так добре прижився, що навіть після десятиліть експлуатації його можна побачити на дорогах і сьогодні.
Також він експортувався до Франції та Німеччини. Що дивно, адже вартість цих мотоциклів була вкрай низькою. Чому саме ці країни були обрані для експорту – залишається загадкою. Проте факт залишається фактом: «Мінськ» закуповувався великими партіями навіть у розвинених європейських країнах.
«Дніпро»
Український автопром теж мав свої експортні моделі.
Важкий мотоцикл «Дніпро» у колісному варіанті виготовлявся величезними партіями спеціально для зовнішнього ринку.
Dnepr Special
Ця модель викликала повагу у мотоциклістів із Європи, США, Канади та Австралії. Її купували представники різних верств населення, включно з відомими особистостями.
Наприклад, Адріано Челентано був щасливим власником «Дніпра» та часто роз’їжджав на ньому вулицями європейських міст.
Також КМЗ «Дніпро» -10-36 постачався до Африки, Куби та навіть Японії.
Найбільше здивування викликає факт, що Японія, яка мала одну з найрозвиненіших мотопромисловостей, активно закуповувала «Дніпро». Чому японці так полюбили радянський байк – загадка, але факт залишається фактом: радянські мотоцикли знайшли своє місце на ринку навіть у цій технологічно передовій країні.
