Оригінальний та харизматичний радянський мотоцикл ІЖ-49, який сьогодні майже не зустріти у варіанті з боковим причепом.
Давайте детальніше розглянемо цей знаковий післявоєнний байк, що залишив свій слід в історії мототехніки.
Як створювався ІЖ-49
Його історія розпочалася наприкінці 40-х років, коли після війни в рамках репарацій з німецького заводу DKW до Іжевська було вивезено виробниче обладнання. Разом із ним завод отримав і сучасні на той час верстати.
Уже в 1946 році на базі моделі DKW NZ 350 було запущено виробництво мотоцикла ІЖ-350. Для адаптації конструкції навіть запрошували головного конструктора DKW.
Результатом став досить простий і надійний байк, який швидко набув популярності, а загальний тираж його випуску перевищив 127 тисяч одиниць.
У 1951 році, без перерви у виробництві, завод перейшов на випуск наступної моделі, яка отримала позначення ІЖ-49.
Чим відрізнявся ІЖ-49 від попередника
Головним нововведенням стала повністю оновлена ходова частина.
Зокрема, замість паралелограмної передньої вилки на мотоциклі з’явилася телескопічна вилка, яка стала більш надійним і ефективним рішенням.
Заднє колесо оснастили парою амортизаторів, що зробило поїздки набагато комфортнішими.
Оновлена підвіска також покращила стійкість мотоцикла на нерівних дорогах.
Однак варто зазначити, що переднє і заднє колеса залишалися невзаємозамінними, що було не зовсім зручним рішенням.
Одноциліндровий двотактний двигун об’ємом 346 см³ майже не змінився у порівнянні з ІЖ-350. Його потужність становила 11,5 к.с. при 4000 об/хв, а конструкція передбачала повернену двоструминну продувку.
Коробка передач знаходилася в задній частині двигуна і мала ножне перемикання. Для тих часів це було стандартним рішенням як для радянських, так і для довоєнних німецьких мотоциклів.
Рідкісний варіант з коляскою – ІЖ-49К
Навіть сьогодні ІЖ-49 можна знайти у продажу досить часто, зазвичай це мотоцикли чорного кольору в різному стані – від занедбаних до ідеальних.
А ось версію з оригінальним боковим причепом зустріти майже нереально. Проте такі варіанти дійсно існували – вони отримали позначення ІЖ-49К.
У 1954 році на Іжевському заводі з’явилося Спеціальне конструкторське бюро СКБ-61, яке займалося модернізацією серійної продукції та розробкою нових рішень.
Однією з перших їхніх робіт стала версія ІЖ-49 з боковим причепом, яка виявилася затребуваною серед мотоциклістів.
Хоча саму конструкцію коляски розробили в Іжевську, її виробництво передали на В’ятсько-Полянський машинобудівний завод.
Причеп отримав назву БП-56, що відповідало року початку його випуску – 1956.
Чим ІЖ-49К відрізнявся від звичайного ІЖ-49
Оригінальна модель не була розрахована на експлуатацію з коляскою, тому для її установки довелося посилювати окремі вузли та вносити зміни в конструкцію:
- Барабан зчеплення адаптували під дворядний ланцюг
- Змінена ведуча зірочка – замість 18 зубів встановили 16
- Додаткові підсилювачі на рамі, в місцях кріплення причепа
- Посилена маточина заднього колеса
- Використані товстіші спиці для збільшення міцності
Багато деталей довелося зміцнювати, щоб мотоцикл міг витримувати підвищені навантаження при русі з боковим причепом.
Закінчення виробництва ІЖ-49
Випуск моделі продовжувався до 1958 року, коли їй на зміну прийшов ІЖ-56.
Одночасно замінили і боковий причеп – БП-56 поступився місцем БП-58, хоча існують підтверджені випадки, коли на ранні моделі ІЖ-56 встановлювали саме БП-56.
За весь період виробництва, з 1950 по 1958 роки, було виготовлено 507 603 мотоцикли ІЖ-49.
Скільки з них мали боковий причеп – залишається загадкою.
