Привіт, друзі! Можливо, зараз я вас здивую, а можливо, навіть шокую… Світ мотоциклів, хоч і не такий різноманітний, як автомобільний, все ж приховує чимало цікавих екземплярів, про які ми навіть не здогадуємось.
Японський мотоцикл у більшості людей (принаймні в мене) асоціюється з потужною, чотиритактною, надійною машиною, а найчастіше – зі спортбайками. Варто лише почути фразу «японський мотоцикл», і перед очима одразу постає щось агресивне, швидке, з ідеальною аеродинамікою. Так, звісно, дехто відразу згадає кросові двотактні байки, які звучать, наче потомство шуруповерта і бензопили, але таких буде меншість.
Уявіть моє здивування, коли я кілька років тому дізнався, що існували зовсім інші японські мотоцикли, які, на жаль, не прижилися і не дожили до наших днів у великій кількості. Йдеться про класичні двотактні дорожні мотоцикли. Один із найвідоміших представників цього сегмента – Yamaha RD350.
Коли JAWA була мрією, а японці робили техніку майбутнього
У 70-х роках, коли молодь СРСР ганяла на мопедах «Рига», а вершиною мотоциклетного мистецтва вважалася чехословацька JAWA 350.634, японці вже тоді випускали мотоцикли, які перевершували радянську техніку на кілька рівнів.
Ті ж два циліндри, знайомий сизий дим із двох глушників, компоновка двигуна, яка одразу викликає асоціації з «Юпітером» чи «Явою». Але є одне але: характеристики Yamaha RD350 змушують переглянути все, що ви знали про мотоцикли того часу.
Наприклад, у першій модифікації RD350 видавав 39 к.с.. Для порівняння, найпотужніший серійний «Юпітер» мав лише 28 к.с., а «Ява» – ще менше. Максимальні оберти двигуна доходили до 7-8 тисяч. Вражає, правда?
Чому RD350 такий потужний?
Головна відмінність Yamaha – ефективне використання ресурсів двигуна. Якщо у «Юпітера» один карбюратор на два циліндри, що забирає частину потужності, то у японців все зроблено інакше – два повноцінних карбюратори, кожен на свій циліндр. Так, обслуговування складніше, зате результат очевидний.
Ще одна фішка – лепесткові клапани між карбюратором і циліндром. Вони не дозволяють топливній суміші «відскакувати» назад у карбюратор, що додає ще більше потужності і зменшує витрату пального.
До речі, про паливо: бак у RD350 трохи менший (16 л проти 18 у «Юпітера»), але завдяки продуманій системі зменшеного споживання пального, цей мінус не є критичним.
Ще один бонус – роздільна система змащення. Масло не потрібно змішувати з бензином вручну – спеціальний насос подає його у потрібній пропорції. Але у цієї системи є і недолік: якщо насос зламається, двигун швидко «піде під заміну». Саме тому багато хто просто додає трохи масла у бензобак, щоб перестрахуватися.
Скільки «пре» ця штука?
Панель приладів Yamaha RD350 виглядає скромно, але інформативніше, ніж у «Юпітера». Тут є тахометр, а спідометр розмічений до 200 км/год – і це не фантазія конструкторів, як у «Запорожця», де на шкалі було 140 км/год, а їхав він максимум 65 км/год.
За офіційними даними, Yamaha RD350 розганяється до 170 км/год. Так, це не друкарська помилка – 170! І це у 1972 році, коли на радянських дорогах максимальна швидкість рідко перевищувала 100 км/год.
Якщо дивитися через призму тих років, то RD350 був справжньою ракетою. Радянський «Юпітер» виглядав на його фоні, м’яко кажучи, не дуже.
Що ще варто знати про цей байк?
Ще одна особливість – дисковий гальмівний механізм на передньому колесі. Для початку 70-х це була розкіш, якої не мав навіть радянський «Планета Спорт».
Цікаво, що при тюнінгу «Юпітерів» власники нерідко ставили поршні саме з Yamaha RD350. Додавали другий карбюратор, встановлювали лепесткові клапани – і радянський мотоцикл ставав майже японським.
І ось питання: чому на радянському заводі не могли зробити щось подібне ще в 1973 році? Чому було потрібно чекати десятиліття, поки ентузіасти самі додумаються до таких доробок?
Підсумки
Yamaha RD350 – культовий мотоцикл, який міг би стати справжнім проривом для СРСР, якби радянські інженери взяли його за основу. Легкий, потужний, швидкий – це був справжній спортбайк свого часу.
Якби у 70-х роках цей байк з’явився на радянських дорогах, він був би просто недосяжним ідолом серед двоколісної техніки.
Що скажете? Хотіли б собі такий мотоцикл? Пишіть у коментарях! Дякую за увагу, друзі!
