Найуспішніший радянський автомобіль – ВАЗ-2106. Чому і завдяки чому саме він?

Чи можна вважати ВАЗ-2106 найуспішнішою та найвдалішою моделлю Жигулів? Напевно, якщо не найуспішнішою, то однією з найпопулярніших – це беззаперечно. Випуск цього автомобіля тривав з 1976 по 2004 рік, а його історія налічує 28 років безперервного виробництва та величезного попиту. Загалом було виготовлено понад 4 мільйони екземплярів «шістки», і це справді стала культова модель. Так, саме звичайна «шістка», а не її люксовий наступник – «сімка».

Як і все геніальне, ВАЗ-2106 з’явився на світ практично випадково, завдяки вдалому збігу обставин

Волзький автозавод створив кілька початкових ескізів моделі та відклав їх у довготривалу розробку. Причому «шістку» дійсно проєктували з орієнтацією на вищий рівень комфорту, ніж попередні «трійки». Інженери прагнули зробити дизайн інтер’єру та екстер’єру зручнішим і привабливішим.

І тут на допомогу прийшов «Автоекспорт», якому терміново була потрібна машина з кращими характеристиками, щоб успішно продавати її за кордоном і заробляти валюту. Будь-які проєкти, пов’язані з експортом, в СРСР отримували зелене світло, тому розробка ВАЗ-2106 пішла дуже швидкими темпами.

Салон оснастили підголівниками, торпедо та дверні карти прикрасили декоративними вставками «під дерево», покращили якість ґрунтовки та фарби, додали підсвітку, нові ліхтарики та більш зручні крісла з боковою підтримкою. Для канадського ринку розробили каталітичні нейтралізатори та спеціальні амортизаційні бампери. Автомобіль активно експортувався: лише до Канади було продано понад 12 тисяч одиниць. Його також постачали в Європу, а для Великої Британії випускали праворульні версії.

Однак був один нюанс

Спочатку ВАЗ-2106 планували оснащувати двигуном від «Ниви» потужністю 80 к.с. і об’ємом 1,6 л. Такі машини випускалися невеликими партіями аж до початку 80-х, але переважно для внутрішнього ринку. Їх комплектація була менш багатою – без підсвітки та декоративних вставок.

На експорт переважно йшли версії ВАЗ-21063 та ВАЗ-21061 з меншими двигунами – 1,2 та 1,3 л, і до 1980 року вони продавалися дуже добре. Однак після цього поставки скоротилися через зовнішні економічні фактори, і виробництво переключили на внутрішній ринок СРСР. Машину дещо спростили, прибрали зайві декоративні елементи, щоб зробити її доступнішою.

Саме завдяки високій якості збірки та популярності за кордоном ВАЗ-2106 став справжнім дефіцитом. Його переплачували на «чорному ринку» на 30-40% дорожче за офіційну ціну. До середини 80-х років «шістка» була радянським аналогом «Мерседеса для бідних». На цих авто їздили керівники середньої ланки, завідувачі важливими державними установами, доценти та головні лікарі.

Однак був ще один важливий фактор успіху – потужний двигун

Перші ВАЗ-2106 з мотором на 1,6 л дійсно були «ракетами» на дорозі. Різниця у 15-20 к.с. порівняно з попередніми моделями була відчутною. Навіть ті «шістки», які оснащувалися слабшими моторами на 69-77 к.с., мали стабільно високий попит, незважаючи на появу новіших «трійок» та «сімок».

Цікаво, що на спортивній версії ВАЗ-2106, стилізованій під «трійку», виступали радянські автогонщики. Легендарний Станіс Брундза та його штурман Арвідас Гірдаускас потрапили до шістки найкращих на ралі «Акрополіс» у 1976 році. А це, на хвилинку, було одне з найскладніших ралійних випробувань по кам’янистих дорогах Греції.

До самого розпаду СРСР репутація ВАЗ-2106 залишалася бездоганною. Машина стала символом успіху, а її статус на ринку лише зростав. Відомо, що про неї знав і сам головний автолюбитель країни – Генсек Леонід Брежнєв. ВАЗ навіть планував випустити для нього спеціальну люксову «шістку» з салоном від «сімки». Авто підготували на випадок його візиту, але подарунок так і не відбувся, а розкішна версія безслідно зникла десь серед урядових делегацій.

Просту версію ВАЗ-2106 продовжували випускати в Іжевську аж до 2004 року. Попит на неї був стабільний, і виробництво цілком могло тривати далі. Проте економічні реалії диктували свої умови – ця модель почала конкурувати з новими «десятками» та зростаючим ринком імпортних автомобілів. Історія «шістки» підійшла до кінця, але вона назавжди залишилася однією з найулюбленіших машин Радянського Союзу.

Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: