На більшості АЗС у нашій країні представлено одразу чотири види пального: бензини марок АІ-92, АІ-95, АІ-100 та дизельне паливо (ДП). Для власників автомобілів із дизельними двигунами вибір часто обмежений, особливо в зимовий період, коли на заправках доступний лише зимовий або всесезонний дизель.
Проте власники бензинових авто мають можливість обирати між трьома популярними марками пального, що відкриває простір для експериментів. Один із таких експериментів я вирішив провести, і зараз детально розповім, що з цього вийшло.
Чому вибір бензину важливий
Марка бензину визначається його октановим числом, яке характеризує стійкість пального до детонації. У нашій країні застосовується дослідницький метод визначення октанового числа, позначений буквою «І» у назві пального. Виробники автомобілів вказують мінімальне октанове число, при якому двигун працює без детонації — небезпечного явища, що може завдати серйозної шкоди внутрішнім компонентам мотора.
Детонація найчастіше виникає в двигунах із високим ступенем стиснення або при використанні пального з низьким октановим числом. У моєму випадку ступінь стиснення двигуна становить 10,5, а турбонаддув відсутній. Це означає, що мій двигун чудово працює на бензині марки АІ-92, що підтверджено багаторічним досвідом експлуатації. Однак, заради інтересу, я вирішив заправитися високооктановим бензином АІ-100, щоб перевірити, як це вплине на характеристики автомобіля.
Як проходив експеримент
Перед переходом на АІ-100 бак був майже повністю спустошений від АІ-92, щоб уникнути змішування пального.
Після заправки АІ-100 автомобілю знадобилося близько 50 кілометрів пробігу, щоб блок керування двигуном скоригував налаштування під нове пальне. Це стандартна процедура, оскільки сучасні двигуни оснащені системами адаптації до різних видів бензину.
Перша серія вимірювань проводилася на АІ-92. Середній час розгону автомобіля від 0 до 100 км/год склав 12 секунд. Цей результат трохи гірший за паспортний (11,2 секунд), що пояснюється зовнішніми факторами: станом дороги, погодою та рівнем навантаження. Після переходу на АІ-100 і адаптації системи керування двигуном була проведена друга серія вимірювань. Час розгону скоротився до 11,5 секунди. Різниця незначна і майже не відчувається за кермом, але на папері вона очевидна.
Витрати пального: міфи та реальність
Важливим показником ефективності використання пального є витрати. На бензині АІ-92 у міських умовах автомобіль споживає в середньому 8,7 літра на 100 кілометрів. Після переходу на АІ-100 витрати знизилися до 8,3 літра на 100 кілометрів. Економія склала близько 5%, що виглядає вражаюче. Однак не варто поспішати з висновками, адже на практиці економія нівелюється вищою вартістю АІ-100, який дорожчий за АІ-92 приблизно на 20%.
Чи варто переходити на АІ-100?
Високооктановий бензин, безумовно, має свої переваги: він знижує ризик детонації, сприяє плавнішій роботі двигуна і в деяких випадках дозволяє знизити витрати пального. Однак різниця у вартості робить його використання невигідним для автомобілів, розрахованих на експлуатацію на АІ-92 або АІ-95.
Якщо ваш автомобіль оснащений турбонаддувом або має високий ступінь стиснення, використання АІ-100 може бути виправданим. Для машин із менш вимогливими двигунами це радше експеримент, ніж раціональне рішення. Особисто я вирішив залишитися на АІ-92, оскільки динаміка і витрати пального на АІ-100 не продемонстрували відчутних переваг, які б виправдовували його вищу ціну.
Так, важко сперечатися з тим, що експерименти з різними марками бензину допомагають краще зрозуміти можливості вашого автомобіля. Однак перед переходом на дорожчі види пального варто уважно вивчити рекомендації виробника та провести розрахунки. У моєму випадку використання АІ-100 показало лише незначне покращення динаміки та зниження витрат, але не компенсувало різницю у ціні. Тому для щоденного використання я й надалі обираю АІ-92 як оптимальний варіант для мого автомобіля.
