Москвич-2140 — знаковий радянський автомобіль, що з’явився у середині 1970-х років і став логічним продовженням розвитку лінійки «Москвичів». Він прийшов на зміну Москвичу-412, запропонувавши низку вдосконалень і нових рішень.
Попри те, що з моменту випуску минуло майже 50 років, Москвич-2140 і досі викликає інтерес у шанувальників ретро-автомобілів.
Розглянемо особливості Москвича-2140, порівняємо його з попередником — Москвичем-412, а також оцінимо автомобіль у контексті епохи його створення, враховуючи реалії 1970-х років.
У порівнянні з Москвичем-412 нова модель 2140 зазнала певних змін в екстер’єрі, хоча загальні обриси залишилися впізнаваними. Одним із важливих нововведень стали так звані «безпечні» втоплені дверні ручки.
Їх назвали так, тому що вважалося, що у разі аварії виступаючі ручки, як у Москвича-412, можуть зламатися, що ускладнить відкривання дверей. Хоча втоплені ручки були менш зручними, ніж у Жигулів, на той час це вважалося прогресом.
Але цей прогрес мав свої недоліки. Власники 412-го Москвича часто стикалися з тим, що взимку виступаючі ручки та замки обмерзали, і їх доводилося відігрівати сірником. У Москвичі-2140 такого зробити вже було неможливо, що у холодну пору року створювало певні труднощі.
Ще одним помітним нововведенням стали вентиляційні решітки на задніх крилах кузова. Це було вирішенням однієї з головних проблем Москвича-412 — поганої вентиляції. Його слабка пічка разом з відсутністю ефективної циркуляції повітря призводила до запотівання та обмерзання скла.
Водії 412-го знали, як боротися з цією проблемою: потрібно було трохи привідкрити ліве переднє і праве заднє вікна, щоб створити протяг. У Москвичі-2140 додаткові вентиляційні решітки значно покращили ситуацію, хоча виглядали не дуже естетично.
У 1976 році салон Москвича-2140 справляв сильне враження. М’яке оздоблення, масивні форми передньої панелі та карт дверей створювали відчуття комфорту та сучасності. Сьогодні цей інтер’єр може здаватися наївним і застарілим, але для свого часу він виглядав стильно.
В автомобілі покращили ергономіку: перемикач світла фар перенесли з підлоги під ліву ногу водія на рульову колонку, що стало значно зручніше. Стеклоочисник все ще включався трохи незвичним важелем, але для 1970-х це було прийнятним.
Попри не надто просторий салон, посадка у Москвичі-2140 була комфортною, що робило його придатним для далеких поїздок. Загальний рівень комфорту був цілком гідним.
Москвич-2140 успадкував від свого попередника 75-сильний двигун Уфимського моторного заводу об’ємом 1,5 літра. Його головними перевагами були простота конструкції та ремонтопридатність. Чавунний блок з гільзованими циліндрами полегшував капітальний ремонт.
Хоча двигун мав достатню динаміку для свого класу, він був дуже чутливий до точного налаштування карбюратора і системи запалювання. Але якщо все було відрегульовано правильно, мотор показував чудову тягу та відмінні ходові характеристики.
Одним із помітних нововведень стала модернізована система відкривання багажника. У попередніх моделях багажник відкривався дистанційно за допомогою троса, що часто рвався взимку через обмерзання. В Москвичі-2140 нарешті встановили нормальний замок, що значно спростило експлуатацію.
Ще одним важливим покращенням стала нова гальмівна система. Замість барабанних гальм на всіх колесах у 2140 встановили дискові механізми на передній осі, а також новий вакуумний підсилювач гальм по ліцензії британської компанії Girling. Це зробило гальма більш ефективними та надійними.
Однак навіть з покращеннями до ідеалу було далеко — передні дискові гальма могли «підклинювати» машину при різкому натисканні на педаль.
Найслабшою ланкою Москвича-2140 була омська коробка передач, яка дісталася ще від Москвича-408. Її конструкція не передбачала безпосереднього виходу важеля КПП з моторного відсіку, а використовувала довгі тяги, що робило перемикання передач нечітким і незручним. Важіль мав великі люфти, а включення супроводжувалося значними зусиллями та навіть хрустом.
Крім цього, коробка передач страждала від низької надійності, що робило її «головним болем» для всіх власників Москвича-2140.
Попри архаїчну підвіску, що мала залежну конструкцію на обох осях, автомобіль мав досить прийнятну керованість для 1970-х років. Він добре тримав дорогу та адекватно реагував на кермо. Енергоємність підвіски дозволяла комфортно долати нерівності.
Звісно, Москвич-2140 не міг конкурувати з сучасними іномарками, але за мірками свого часу він цілком відповідав вимогам до автомобіля для радянських доріг.
Загалом, це була проста, зрозуміла і надійна машина, яка чудово підходила для щоденного використання в умовах Радянського Союзу.
