З самого дитинства кожен, хто живе або жив у селі, мріє мати власний мотоцикл. Знайомство з двоколісною технікою починається ще з велосипеда: спочатку це маленький триколісний, а іноді й чотириколісний, потім підлітковий, а згодом – повноцінний дорослий. Якщо пощастить, батьки можуть купити мопед, для якого не потрібно водійське посвідчення. Він теж хороший, але справжній мотоцикл все ж замінити не може.
У СРСР особливою популярністю користувалися важкі дорожні мотоцикли, серед яких було лише два основні представники – «Дніпро» та «Урал». У переважній більшості випадків вони експлуатувалися разом із коляскою, але ті, хто любив потужність і швидкість, від’єднували боковий причіп і їздили без нього. Звісно, максимальна швидкість мотоциклів із коляскою та без неї суттєво відрізнялася. Тож сьогодні згадаємо, на які швидкісні показники були здатні ці легендарні моделі.
Історія та технічні характеристики
Обидва ці мотоцикли з’явилися у післявоєнний період, коли країна потребувала доступного транспорту. Саме мотоцикли з коляскою частково замінили автомобілі та стали головним видом транспорту для багатьох радянських громадян.
Їх оснащували досить потужними двигунами – найслабший мав 28 к.с., а найпотужніший розвивав 36 к.с.
Основні характеристики:
- Двигун – чотиритактний, двоциліндровий.
- Трансмісія – 4-ступенева механічна коробка передач.
- Привід – на заднє колесо, деякі моделі мали привід і на коляску.
Саме завдяки цим технічним особливостям мотоцикли не лише впевнено рухалися дорогами, а й могли розганятися до пристойних швидкостей.
Максимальна швидкість мотоциклів «Дніпро» та «Урал»
Мотоцикли з боковим причепом мали приблизно однакову швидкість – 105 км/год. Але без нього їхні характеристики відчутно відрізнялися:
- «Дніпро» міг розганятися до 125 км/год.
- «Урал» мав трохи вищу швидкість – 135-140 км/год.
Ці показники робили їх досить швидкими як для важких мотоциклів, які, по суті, заміняли автомобіль.
А вам доводилося їздити на «Уралі» чи «Дніпрі» без коляски? Поділіться своїм досвідом у коментарях!
