В останні роки все більше зростає популярність різного роду двоколісного транспорту. Масово відкриваються пункти прокату електросамокатів та велосипедів. На жаль, прокату мопедів і мотоциклів поки що немає, тому така техніка залишається виключно у власності її власників. Якщо згадати радянські часи, мотоцикли також користувалися великою популярністю через свою доступність і економічність. У цьому сегменті виробництво було налагоджене на кількох мотоциклетних заводах, а за роки випуску їх виготовили величезну кількість.
Однак не все було так райдужно за часів СРСР. Справа в тому, що дістати запчастини для мотоциклів було доволі складно. Незначні несправності зазвичай не ремонтували, але якщо виходив з ладу двигун або коробка передач, доводилося щось вигадувати. У цьому огляді поговоримо про те, який максимальний термін служби мали двигуни найпопулярніших мотоциклів радянської епохи.
На останньому місці в добірці опинилися мотори, які виготовлялися на Мінському мотоциклетному заводі. Переважна їх більшість була одноциліндровою, і вони витримували максимум 25 тисяч кілометрів пробігу. Поруч розташувалися мотоцикли «Восход». Вони були надзвичайно поширеними, тому про них знали майже всі. За своїми характеристиками ці двигуни аналогічні мінським – також одноциліндрові та з ресурсом близько 25 тисяч кілометрів.
Найбільш довговічними виявилися двигуни, встановлені на мотоциклах «Іж». Ці силові агрегати випускалися у варіантах з одним або двома циліндрами. До моменту капітального ремонту вони могли проходити до 35 тисяч кілометрів, що для мотоцикла є суттєвим показником. У Радянському Союзі мотоцикли експлуатували протягом кількох десятиліть, і за цей час техніка переживала не один ремонт силового агрегату.
Водночас багато радянських мотоциклів збереглися і до наших днів, продовжуючи служити своїм власникам.
